⚡ Стисла відповідь: За опитуванням CSA Research серед 8 709 покупців у 29 країнах, 76% віддають перевагу товарам з інформацією рідною мовою, а 40% не купують із сайтів іншими мовами взагалі. Технічна частина при цьому ламається частіше, ніж здається: за оцінками аудитів, близько трьох чвертей сайтів із hreflang мають щонайменше одну помилку в розмітці. Друга мова — це не «додати перекладач», а окрема структура, яку дешевше закласти на старті, ніж прикручувати через рік.
Ми вже кілька разів писали, що плани виходити на інші ринки варто закладати в структуру одразу — і в матеріалі про формати сайтів, і в статті про процес розробки. Час розібрати це окремо.
Опитування CSA Research 2020 року — одне з небагатьох у цій темі з описаною методологією: 8 709 перевірених респондентів із 29 країн, попередній відбір із майже 32 тисяч, із фільтрами на недобросовісні відповіді.
Три цифри звідти варті уваги:
Останній пункт зазвичай ігнорують: сайт перекладають, а листи, комерційні пропозиції й відповіді в месенджерах лишаються однією мовою. Половина роботи.
Не завжди. Перш ніж рахувати бюджет, варто чесно відповісти, чи є попит.
| Ситуація | Чи потрібна друга мова |
|---|---|
| Клієнти вже пишуть іншою мовою | Так, попит підтверджений |
| Продаєте послуги на експорт | Так, англійська як мінімум |
| В аналітиці помітна частка закордонного трафіку | Варто перевірити, звідки й за якими запитами |
| «Колись хочемо вийти на Європу» | Ні, поки немає конкретного ринку |
| Конкурент зробив, і ми теж хочемо | Ні, це не аргумент |
Найдешевший спосіб перевірити попит — подивитись у власну аналітику, з яких країн приходять люди й що вони роблять на сайті. Як будувати такі зрізи, ми розбирали в матеріалі про метрики сайту.
Другий спосіб — порахувати звернення. Якщо іншою мовою вам пишуть двічі на рік, повноцінна локалізація не окупиться.
Це рішення приймається один раз і змінюється дуже дорого, тому варто розібратись до старту.
| Структура | Приклад | Особливості |
|---|---|---|
| Підпапка | site.com/en/ | Найпростіше в обслуговуванні, авторитет домену спільний. Робочий вибір для більшості |
| Піддомен | en.site.com | Гнучкіше технічно, але авторитет накопичується окремо |
| Окремий домен | site.de | Найсильніший сигнал для конкретної країни й найдорожче: окреме SEO з нуля для кожного |
Для більшості українських компаній, які додають англійську версію, підпапка — оптимальний варіант. Окремі національні домени мають сенс, коли ви серйозно заходите в конкретну країну з локальним юрособою, підтримкою й рекламним бюджетом.
hreflang — це розмітка, яка каже пошуковій системі: ось ця сторінка українською, а ось її відповідник англійською, показуй кожному свою. Без неї Google може показувати не ту версію або вважати сторінки дублями.
Правило, яке порушують найчастіше, сформульоване в документації Google прямо: якщо сторінка X посилається на сторінку Y, сторінка Y має посилатись назад на X. Посилання мають бути двосторонніми. Односторонню розмітку Google просто ігнорує — тобто ви думаєте, що вона є, а фактично її немає.
Решта типових помилок:
uk — це українська, ua кодом мови не є.Показова історія з цього ж сайту. Англійські версії статей були опубліковані, мовний прапорець у базі виставлений, у налаштуваннях усе виглядало правильно. Але при перевірці з’ясувалось, що частина англійських матеріалів фізично живе на українських адресах — без префікса мовної версії, без hreflang, без зв’язку з оригіналом. Для пошукової системи це були просто англомовні сторінки в українському розділі, які конкурували з власними оригіналами замість того, щоб доповнювати їх. Виявити це «на око» неможливо: в адмінці все відображалось коректно, і лише прямий запит до бази й перевірка реальних адрес показали розрив між тим, що записано, і тим, що віддається користувачу. Виправлення зайняло кілька хвилин, але проблема прожила на сайті місяці.
Мораль проста: багатомовність треба перевіряти не в адмінці, а на живих сторінках. Плагін може вважати, що все налаштовано, тоді як відвідувач і пошуковий робот бачать зовсім іншу картину.
Найпоширеніше спрощення: узяти український текст і прогнати через перекладач. Технічно мовна версія з’явиться, комерційно вона не працюватиме.
Що доводиться змінювати насправді:
У практиці Netloria англомовні версії ми робимо не перекладом, а адаптацією: та сама структура, але приклади, ціни й аргументи переписані під іншу аудиторію. Це дорожче за переклад і суттєво результативніше.
Прямої відповіді немає, але є логіка витрат, за якою можна прикинути.
Технічна частина — разова й відносно невелика: налаштування мовного плагіна, структури URL, перемикача, розмітки. Основні гроші лежать у контенті: кожна сторінка, кожен опис послуги, кожна стаття блогу мають бути написані вдруге. Тобто вартість другої мови тяжіє до вартості контенту сайту, а не до вартості розробки.
Третя стаття витрат, про яку забувають на старті, — підтримка. Кожне оновлення сайту тепер треба робити двічі: нова послуга, нова стаття, зміна цін. Якщо контентом ніхто не займається постійно, друга мова за рік перетворюється на застарілу копію першої, і це гірше, ніж її відсутність.
Орієнтири на розробку самого сайту ми наводили в статті про вартість корпоративного сайту — мовна версія рахується поверх цих цифр, а не замість них.
Питання, яке для українського бізнесу стоїть окремо від решти. Технічно це така сама пара мов, як будь-яка інша, але рішення тут не технічне.
З практичного боку варто розуміти дві речі. Перша: якщо російськомовна версія лишилась з давніх часів і ніхто її не оновлює, вона не просто марна — вона тягне ресурс на підтримку й може конкурувати з основною версією у видачі. Друга: якщо ви орієнтуєтесь на закордонні ринки, англійська дає незрівнянно ширше охоплення за ті самі гроші.
Рішення в кожному випадку своє, але приймати його варто свідомо, дивлячись на реальні цифри трафіку й звернень, а не залишати «як історично склалось».
Найбільша прихована стаття витрат у багатомовності — саме блог. Сторінок послуг п’ять-десять, а статей за кілька років накопичуються десятки, і перекладати їх усі зазвичай і дорого, і не потрібно.
Робочий підхід — вибірковість. Перекладайте те, що реально приводить трафік і закриває комерційні питання: цінові матеріали, порівняння, гіди по вибору. Локальні теми, прив’язані до українського контексту, лишайте однією мовою — іноземній аудиторії вони нічого не дадуть.
Технічний нюанс, який тут важливий: стаття без пари в іншій мові — це нормально. Google не вимагає, щоб кожна сторінка мала відповідник; hreflang просто не ставиться там, де пари немає. Проблеми починаються тоді, коли пара нібито є, а розмітка про це не знає — саме той випадок, який ми описали вище на власному прикладі.
У Netloria ми зазвичай радимо починати з десятка найсильніших матеріалів і дивитись на відгук протягом кварталу, перш ніж братись за решту.
Автоперекладач як єдине рішення. Віджет, що перекладає сторінку на льоту, не створює окремих URL — а значить, для пошуку цих сторінок не існує. Трафіку з іншої мови не буде.
Перекласти половину. Головна й послуги англійською, а блог і форми українською. Людина натикається на незрозумілу сторінку й закриває.
Автоматичне перенаправлення за геолокацією. Українець у відрядженні в Польщі отримує польську версію без можливості повернутись. Мову варто пропонувати, а не нав’язувати.
Прапорці замість назв мов. Прапор позначає країну, не мову: англійською говорять далеко не лише у Британії. Надійніше писати «English», «Українська».
Однакові метадані. Title і description, скопійовані з української версії, зводять нанівець сенс окремої сторінки для пошуку.
Мінімальний чекліст, який займає пів години й ловить більшість проблем.
site: плюс ваш домен із мовним префіксом — сторінки мають бути в індексі.Останній пункт провалюється найчастіше. Сайт англійською, а лист-підтвердження приходить українською — і людина не розуміє, чи заявка взагалі пройшла. У Netloria ми перевіряємо саме цей наскрізний шлях перед запуском будь-якої мовної версії.
Порядок має значення, і контент тут іде не першим.
Спершу визначте ринок і мову конкретно: не «англійська для всіх», а хто ці люди й що вони шукатимуть. Далі оберіть структуру URL — це рішення змінити найдорожче. Потім зберіть семантику під нову мову окремо: не перекладену, а зібрану з нуля, бо запити відрізняються. І лише після цього беріться за тексти.
Запускати варто не весь сайт одразу, а ядро: головна, дві-три ключові послуги, контакти. Це дозволяє перевірити, чи є реальний відгук, перш ніж вкладатись у переклад усього блогу. Далі — звичайна робота над позиціями, тільки в новій мовній версії, з власними запитами й власними посиланнями.
Якщо ви думаєте про вихід на іншу мову й не впевнені, з чого починати — напишіть нам, і ми подивимось на вашу аналітику й наявну структуру, перш ніж радити конкретний варіант. Часто виявляється, що почати варто з двох сторінок, а не з усього сайту.
